19 - 01 - 2021
Поділитися:
fon17.jpg

Самоконтроль стану сітківки може запобігти сліпоті при цукровому діабеті

Самоконтроль стану сітківки може запобігти сліпоті при цукровому діабеті

І. Плюто, лікар фізико-математичних наук, академік Академії технологічних наук України

Діабетична ретинопатія ― це одне з ускладнень (точніше, прояв) цукрового діабету, яке може в кінцевому підсумку привести до повної втрати зору (сліпоти). У хворих на діабет високий рівень глюкози в крові шкідливо впливає на стінки судин, в тому числі і сітківки, що проявляється в їх крихкості, що є причиною частих крововиливів. Згідно існуючих даних, у людей, які страждають на діабет протягом 5-10 років, ураження сітківки спостерігається у 40-80% випадків, а при тривалості захворювання більше 15 років ― в 87-99%.

Симптоми діабетичної ретинопатії

Діабетична ретинопатія може довгий час протікати непомітно, при цьому загроза погіршення і повної втрати зору невпинно росте. При коливаннях артеріального тиску і рівня глюкози в крові значно підвищується ризик ушкодження сітківки. Ураження судин призводить до того, що в одних ділянках сітківки відбуваються крововиливи, а в інших кровотік повністю припиняється. В результаті, таки ділянки сітківки перестають сприймати світло, що проявляється появою темних плям перед очима при погляді на джерело світла. На стадії проліферативної діабетичної ретинопатії (пізня стадія) на поверхні сітківки починають рости аномальні судини, стаючи джерелами постійних крововиливів в склоподібне тіло. Поступово на поверхні сітківки новоутворені судини формують рубцеву тканину, яка відтягує сітківку і може привести до її відшарування і, в кінцевому підсумку, до втрати зору.

Приблизна картина, яку можна побачити самостійно при аутофундусскопії лівого ока. Жовта пляма (макулярна область) при аутофундусскопії сприймається як овальна безсудинна зона з мілкоточечною зернистістю (виділена білою лінією).

Патологія крововиливу (судини, які лопнули) Сліди лазерної терапії (коагуляції)

До проявів діабетичної ретинопатії відносяться:

  • поява темних плям перед очима, що може свідчити про крововилив в сітківку в її центральній зоні;
  • труднощі при читанні можуть свідчити про розвиток набряку сітківки в її центральній (макулярній) зоні, яка відповідає за гостроту зору;
  • поява плаваючих перед очима "мушок" чи темних плям може свідчити про крововилив в склоподібне тіло (при проходженні світла через склоподібне тіло тіні згустків крові стають видимими).

Чи можна самому побачити мережу судин сітківки?

Так, це можливо. Причина, по якій ми можемо побачити мережу капілярів сітківки (феномен Пуркіньє) пов’язана з особливостями будови сітчатої оболонки людського ока, яка має багатошарову структуру. Світло спочатку проходить через шар нервових волокон і судин (мережа капілярів) сітківки і лише потім досягає шару фоторецепторів (колбочок і паличок). Тому кровоносні судини залишають тіні на задній стороні сітківки ока ― шарі світлочутливих елементів (фоторецепторів). Така будова людського ока і пояснює, чому кровоносні судини (і не тільки судини) можна побачити самостійно.

В звичайному стані ми не бачимо тіні кровоносних судин, оскільки наше око не здатне реєструвати нерухомі образи. Ми можемо бачити нерухомі предмети тільки тому, що наші очі постійно здійснюють незначні рухи. З приміненням спеціальної апаратури можна стабілізувати будь-яке зображення предмета (фігури) на сітківці. У випадку, коли це відбувається, образ предмета через декілька секунд повністю зникає. Оскільки кровоносні судини ― це частина сітчатої оболонки ока, вони є нерухомими відносно шару фоторецепторів сітківки і тому, в звичайних умовах, залишаються невидимими. Якщо суттєво міняти кут, під яким світло досягає сітківки, це може призвести до руху тіней судин на шарі рецепторів (ефект "руху" кровоносних судин), роблячи їх видимими. Якщо судина сітківки лопнула, то плямочка крові також може давати тінь на шар фоторецепторів і візуалізуватися. Це і є основою самоконтроля стану сітківки.

Для хворих на діабет обстеження у офтальмолога рекомендовано проходити не рідше, ніж раз на рік. Для пацієнтів, у яких виявлені симптоми діабетичної ретинопатії ― не рідше, ніж раз на півроку (або частіше), в залежності від стадії захворювання.

А що робити в проміжках між відвідуванням офтальмолога?

Мілкі крововиливи (якщо вони не зачіпають області жовтої плями) можуть не впливати на зір, і людина не відчуває жодних незручностей. В цьому випадку самоконтроль сітківки може допомогти виявити зміни на ній і вчасно звернутися до офтальмолога.

Іншими словами, регулярний самоконтроль зміни картини сітківки може допомогти виявити її патологію і запобігти можливим наслідкам погіршення зору при оперативному зверненні до офтальмолога.

Як на практиці можна здійснити самоконтроль змін сітківки?

Існує декілька способів побачити кровоносні судини власного ока. Для самоконтролю стану центральної області сітківки новим прогресивним методом є запатентований спосіб, який реалізується з допомогою прибора для аутоофтальмоскопії (самостійного огляду сітківки) з допомогою фундус-системи огляду ока ФС11.

Що таке фундус-система огляду ока ФС11? (аутоофтальмоскоп Pluto)

Призначення

Пристрій і метод призначені для самостійного огляду кровоносних судин і центральної області сітківки (жовтої плями) із застосуванням LED-аутофундусскопії, основаній на ектоптичному ефекті оптичних властивостей оболонок ока як природних біологічних наносистем.

Оптичні характеристики і довжина хвиль пристрою спеціально розраховані для безпечного використання і отримання максимально ясної картини судин сітківки (заявка на патент №u201100619).

Порядок проведення аутоофтальмоскопії:

  • Дослідження можна проводити як в затемненному, так і в світлому приміщенні. Перевірку починають з ока, яке бачить краще (при наявності патології).
  • Включити LED-трансілюмінатор (ліхтарик).
  • Закрити очі.
  • Приставити LED-трансілюмінатор (ліхтарик) до верньої повіки ока.
  • Після появи однорідного освітленого фону ока коливальними рухами почати зміщувати LED-трансілюмінатор (ліхтарик) вліво і вправо на 0,5-1 см до появи картини кровоносних судин сітківки ― "судинного дерева". Частота і амплітуда зміщень підбирається індивідуально для кращого сприйняття судин і особливостей сітківки.
  • Жовта пляма (макулярна область) сприймається як овальна зона з мілкоточечною зернистістю. Дуже важко визначити її пложення. Для цього необхідно збільшити частоту коливань і яскравість. Жовта пляма (макулярна область) ― область сітківки, яка відповідає за гостроту зору.

Якщо з першого разу не вдалось побачити судини сітківки, повторіть процедуру декілька раз. Зазвичай побачити власні судини сітківки достатньо просто, але іноді це потребує деяких навичок.

Чи можна самому зрозуміти картину судин сітківки?

Так, це можливо і набагато простіше, ніж може здаватися. Картина судин сітківки має загальні характерні риси для всіх. Приведені вище зображення допоможуть вам зрозуміти картину побаченого.

Результати вважають позитивними, якщо відмічається поява картини "павутиння", "гілок дерева без листя" чи "розтрісканої землі", що відповідає картині розгалуження власних судин сітківки.

Часткова відсутність аутоофтальмоскопічної картини дерева судин сітківки може вказувати на відшарування сітківки, яке визване різними патологіями ― травмою ока, діабетичною ретинопатією, віковою макулярною дегенерацією.

Чи можливо проводити самоконтроль при катаракті (помутнінні кришталика)?

Так, це не лише можливо, а й необхідно. Сильне помутніння кришталика (навіть при високій ступені катаракти) не заважає проводити самоконтроль сітчатої оболонки. Метод дає додаткову інформацію для розпізнання патології сітківки і зорового нерва, особливо у тих пацієнтів, у яких оптичне офтальмоскопічне дослідження (фотографування або томографія) ускладнене чи неможливе в результаті помутніння оптичних середовищ при катаракті чи вираженого міозу. Наявність чіткої картини судин сітківки є значним позитивним фактором для прийняття рішення щодо проведення операції по заміні кришталика.

Наскільки складно і як часто потрібно проводити самоконтроль?

Зазвичай процедура самоконтроля сітківки займає до 20 секунд (рекомендовано не більше 60 секунд) раз на тиждень. Система огляду очей ФС11 пройшла всі клінічні випробовування і рекомендована для використання, в тому числі в домашніх умовах.

Самоконтроль ― це не самодіагностика

Самоконтроль ― це виявлення будь-яких змін стану сітківки за певний проміжок часу. Ви можете не знати, з чим пов’язані ці зміни. Саме головне ― при їх виявленні необхідно негайно звернутися за консультацією до лікаря.

В чому користь постійного безпечного самоконтроля стану сітківки?

Бажано проводити аутоофтальмоскопію постійно, особливо при цукровому діабеті (діабетичній ретинопатиї), щоб вчасно виявляти зміни картини ретинальних судин і сітківки в макулярній області та інформувати про це лікаря. Хворим на діабет варто добре пам’ятати, що діабетична ретинопатія може довгий час протікати безсимптомно, при цьому загроза погіршення і повної втрати зору неухильно росте. Мілкі крововиливи (якщо вони не зачіпають області жовтої плями) можуть не впливати на зір, і людина не відчуває ніяких незручностей. В цьому випадку самоконтроль сітківки може допомогти виявити зміни на сітчатій оболонці і вчасно звернутися до офтальмолога. Регулярний самоконтроль змін картини сітківки може допомогти виявити патологію сітківки і запобігти можливим наслідкам погіршення зору при оперативному зверненні до офтальмолога.

При виявленні будь-яких змін стану сітківки в ході регулярного проведення самоконтролю необхідно негайно звернутися за консультацією до спеціаліста.

І. Плюто


Кулинарные рецепты
Бесплатные загрузки

Око-Плюс © 2000 - 2021