Лютий в усьому світі визнано місяцем обізнаності з віковою макулярною дегенерацією
(Age Related Macular Degeneration Awareness Month)
Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це хронічне прогресуюче захворювання, яке проявляється ураженням важливої частини сітківки ока – макули. Макула — це невелика зона в центрі сітківки з максимальною концентрацією світлочутливих клітин, яка відповідає за високу якість центрального зору. ВМД призводить до втрати центрального зору, тому пацієнт не розрізняє деталі предметів ні здалеку, ні зблизька. Водночас периферійний (боковий) зір збережений.
Поширеність та прогресування ВМД зростають з віком пацієнта. Це захворювання є найчастішою причиною зниження зору у людей похилого віку та істотно впливає на якість їхнього життя.
Існують дві форми ВМД:
- суха (неексудативна, атрофічна);
- волога (ексудативна, неоваскулярна).
У більшості пацієнтів із діагностованою ВМД виявляють саме суху форму захворювання. Вона характеризується патологічними дегенеративними змінами (наявністю друз) в сітківці та судинній оболонці ока в задньому полюсі внаслідок або атрофії, або відшарування пігментного епітелію сітківки.
Раніше вважалося, що друзи — це накопичення продуктів метаболізму із субретинальних тканин (тканин, які знаходяться під сітківкою), але тепер дані досліджень свідчать про те, що їх накопичення пов’язане із запаленням у субретинальному просторі. Ці позаклітинні відкладення складаються з різних речовин, включаючи вітронектин та білковий матеріал. Продукти оксидативного стресу зумовлюють розвиток хронічного уповільненого запального процесу у хворих на ВМД.
В основі розвитку ексудативної ВМД лежить утворення патологічних неоваскулярних (тобто тих, які мають новоутворені судини) хоріоїдальних мембран під сітківкою.
Пігментний епітелій сітківки є метаболічно активним шаром, який підтримує функцію фоторецепторів сітківки. Утворення друз є ознакою не лише дисфункції пігментного епітелію, але й втрати фоторецепторів. Руйнування шарів сітківки та підвищення рівня факторів росту ендотелію судин (VEGF) провокують проростання аномальних судин під сітківкою. Підвищена проникність судин призводить до просочування плазми під сітківку. Кінцева стадія ексудативної ВМД — це утворення дископодібного рубця в макулі, що загрожує незворотною втратою центрального зору
Фактори ризику прогресії вікової макулярної дегенерації:
- Вік. ВМД завичай уражує людей віком від 50 років.
- Куріння. Існує пряма залежність між розвитком пізньої стадії ВМД і кількістю сигарет, які викурює людина. Припинення куріння призводить до стабілізації процесу. За даними останніх досліджень – ризик розвитку ВМД збільшується у курців, які застосовують комбінацію електронних та звичайних сигарет.
- Надмірна маса тіла. Індекс маси тіла >30 не лише підвищує ризик розвитку хвороби, а й зумовлює її прогресування.
- Підвищена інсоляція. Дослідження виявили, що пацієнти, котрі користуються сонцезахисними окулярам мають менші ризики захворіти на ВМД.
Діагностика вікової макулярної дегенерації:
- Тест Амслера. Найпростіший тест для самоконтролю. Являє собою аркуш в клітинку з фіксаційною точкою посередині. Використовується для визначення суб’єктивних змін у центральному полі зору. При наявності змін в макулі квадратики можуть бути спотворені або з’являються темні ділянки.
- Оптична когерентна томографія (ОКТ). ОКТ є золотим стандартом у діагностиці ВМД. Це неінвазивне обстеження, використовуючи яке можна оцінити структуру сітківки. ОКТ визначає архітектуру сітківки, що неможливо з жодною іншою технологією візуалізації.
- ОКТ-ангіографія — це новий метод візуалізації, який використовується для неінвазивної оцінки судин сітківки без внутрішньовенного введення барвника.
- Флуоресцентна ангіографія. Рекомендується, якщо огляд очного дна (офтальмоскопія) або ОКТ передбачають наявність хоріоїдальної неоваскуляризації. Потребує введення барвника.
- Огляд очного дна лікарем-офтальмологом.
Лікування вікової макулярної дегенерації
Всім пацієнтам із ВМД рекомендується:
- кинути палити;
- дотримуватися збалансованої дієти, багатої на фрукти, овочі та рибу, з достатнім вмістом омега-3 жирних кислот.
На сьогодні не існує препаратів для лікування сухої ВДМ, тому важлива профілактика цього захворювання. Пацієнти із сухою ВМД ранньої стадії повинні вживати достатню кількість антиоксидантів, включаючи вітамін A, вітамін E, цинк та лютеїн.
Варіанти лікування вологої ВМД включають:
- інтравітреальне введення препаратів – інгібіторів фактора росту ендотелію судин (anti-VEGF — anti-vascular endothelial growth factor);
- лазерну фотокоагуляцію сітківки.
Вибір тактики лікування залежить від стадії хвороби.
Профілактика вікової макулярної дегенерації
Збалансоване та багате на антиоксиданти харчування — вітаміни С та Е, лютеїн та зеаксантин, цинк, β-каротин та омега-3 жирні кислоти — знижує ризик розвитку ВМД. Оскільки куріння є одним із основних факторів ризику захворювання, курцям слід кинути палити, особливо якщо у них вже виявлено перші ознаки ВМД. Дуже важливо регулярно проходити офтальмологічне обстеження людям похилого віку або за наявності будь-яких факторів ризику, пов’язаних із ВМД.
Матеріал підготований за сприяння провідного лікаря Медичного центру «Лабораторія біомедичної сенсорики та корекції зору «ОКО-ПЛЮС»
Панасенко Галини Михайлівни