При роботі за комп’ютером людина може відчувати ряд неприємних відчуттів, які отримали назву комп’ютерного зорового синдрому (computer vision syndrome). Цим терміном визначається сукупність скарг на органи зору, швидку стомлюваність, болі в області шийних хребців у людей, які проводять тривалий час перед монітором. Причому найбільше навантаження припадає на очі, оскільки за допомогою зору людина отримує 90% інформації.

До таких скарг відносяться зниження гостроти зору, уповільнена швидкість перефокусування з ближніх предметів на дальні, печіння і відчуття піску в очах, болі в області очних ямок і лоба. Ці явища об’єднують терміном «астенопія» (відсутність сили зору). Зазначені скарги зустрічаються у значного відсотка користувачів і залежать як від часу безперервної роботи, так і від її характеру. Менш навантажувальним вважається зчитування інформації з дисплея, більш навантажувальним — її введення. Найбільше загальну стомлюваність викликає робота в діалоговому режимі і комп’ютерна графіка. Причиною цього стану є особливість зображень на моніторі, коли літери, цифри та малюнки складаються не з неперервних ліній, як на папері, а з окремих точок (пікселів), до того ж вони світяться і мерехтять. Чітких кордонів ці точки не мають, тому знаки та лінії менш контрастні, ніж, скажімо, в книзі.

Виробники моніторів активно працюють над створенням безпечних для здоров’я моніторів. Завдяки їх зусиллям і зростаючим санітарним вимогам з’являються нові монітори з більшим ступенем захисту і відповідно з меншим несприятливим впливом на очі.
Можна вважати встановленим, що найбільше на користувача ПК впливає напружена зорова робота з монітором та відсутність корекції при наявних зорових аномаліях.

Як же боротися з CVS? Рекомендації більшості лікарів зводяться до обмеження роботи за комп’ютером, що, на жаль, іноді буває зовсім нездійсненним.

Реальним способом боротьби із зоровим стомленням є контрольоване освітлення робочого місця, правильні ергономічні принципи його обладнання та оптимальна корекція зору (корекція короткозорості або далекозорості з урахуванням астигматичного компонента).

Крім діоптрійної корекції істотну роль може відігравати спеціальне покриття окулярних лінз. Якщо людина працює при освітленні звичайними лампами розжарювання або природньому освітленні, то їй можна рекомендувати антиблікове покриття. Завдяки йому поліпшується якість лінз як засобів корекції зору — збільшується пропускання світла, і вони стають практично невидимими, а користувач позбавляється від віддзеркалень, що заважають. Якщо ж робоче місце освітлюється флуоресцентними лампами денного світла, то крім антиблікового бажано використовувати покриття, що блокує ультрафіолетову і короткохвильову синю частину спектра (фільтр синього). В спектрі випромінювання більшості застосовуваних в офісах ламп денного світла присутнє надлишкове синє короткохвильове випромінювання, яке має підвищену здатність до розсіювання. Синє світло впливає на здатність ока до фокусування, а освітлення робочих місць подібними флуоресцентними джерелами є причиною 30% скарг на зір з боку користувачів ПК. Окуляри з подібним фільтром покращують здатність розрізняти кольори, зменшують «піксельність» зображення на моніторі, роблять зображення на сітківці більш чітким і контрастним, коригують спектр випромінювання монітора під максимальну спектральну чутливість фоторецепторів очей, зменшують час виявлення корисного сигналу, блокують короткохвильову жорстку частину спектра, яка негативно впливає на стан оптичних середовищ ока.

У користувачів ПК, які для корекції використовують контактні лінзи, з’являється інша проблема: кількість і характер зорового навантаження сприяють тому, що людина, сидячи перед монітором, рідше кліпає, в результаті чого слизова оболонка ока гірше змочується слізною рідиною, менше зволожується лінза, менше проникає кисню до рогівки, виникає відчуття «сухого ока». В цьому випадку для зволоження лінзи можна рекомендувати використання спеціальних зволожуючих крапель або штучної сльози.

Ви ще не втекли від екрану монітора?
Звичайно, в сучасному житті без нього не обійтись і дотримуючись нехитрих правил можна уникнути подібних проблем.



Матеріал підготовлений за сприяння провідного лікаря Медичного центру «Лабораторія біомедичної сенсорики та корекції зору «ОКО-ПЛЮС»
Панасенко Галини Михайлівни.